У Таїланді закінчився Чемпіонат світу з футзалу в якому брала участь національна збірна Україна. Підопічні Геннадія Лисенчука зупинилися на стадії чвертьфіналу де без особливих шансів поступилися команді Колумбії. Цей результат, зовсім не те, на що сподівалися вболівальники та керівництво команди. Звичайно, потрапити до вісімки сильніших у світі – це завжди престижно. У футболістів – це взагалі найкращий результат за всю історію. А от від футзальної команди на цих змаганнях ми очікували трішки більшого, бодай пів-фіналу. Все ж таки ми двічі срібні призери чемпіонату Європи (2001, 2003), вчетверте виступали на Чемпіонаті світу (у 1996-му році наша команда була четвертою, 2004-му – шостою, 2008-му – восьмою), а відтак фани сподівалися на покращення результату. Не склалося.

 

Розпочиналося все для нашої команди доволі успішно. Після жеребкування ми були фаворитами, адже потрапили до однієї групи разом з командами Парагваю, Таїланду та Коста-Ріки.

Голи: 1:0 - Павленко (2), 1:1 - Айяла (8), 1:2 - Айяла (29), 2:2 - Шутурма (34), 2:3 - Айяла (36), 3:3 - Павленко (39)

 

У першому турі наші хлопці самі створили проблеми на рівному місці. Домінуючи протягом поєдинку дозволили парагвайському форварду Айялі оформити перший хет-трик на турнірі. Запахло смаженим, однак Павленко наприкінці матчу зрівняв рахунок, чим врятував команду від поразки.

Голи: 1:0 - Овсянніков (4), 2:0 - Чепорнюк (7), 3:0 - Рогачов (13), 4:0 - Рогачов (20), 5:0 - Павленко (20), 5:1 - Вонгкае (24), 5:2 - Тхуєнкланг (35), 5:3 - Сорнічіан (39) 

 

Для того, що претендувати на вихід з групи «жовто-блакитним» необхідно було «кров з носу» обігрувати команду господарів. З чим, не зважаючи на палку підтримку таїландських вболівальників своєї команди, підопічні Лисенчука впоралися ще в першому таймі, який завершився з рахунком 5:0. Після перерви українці дозволили відіграти господарям лише три м’ячі.

Голи: Кубілло (24) - Рогачьов (7, 16), Овсянніков (17), А.Сорокін (23, 31), Павленко (29)

 

Завершили груповий турнір українські футзалісти впевненою перемогою над командою Коста-Рікі та посіли, як і личить фавориту, перше місце. За винятком дебютного поєдинку групову стадію наша команда пройшла дуже впевнено. Багато забивали, мало пропускали, демонструючи дуже цікаву та яскраву гру. У 1/8 фіналу на Україну чекала Японія.

Голи: Чепорнюк (3), Федорченко (5), Журба (10), Рогачьов (13), Овсянніков (16, 18) - Мориока (29, 31), Китахара (32)

 

Японців ми на своєму шляху теж не помітили. 6:0 після першого тайму без шансів для «самураїв». У другому таймі українці дали пограти супернику, але не більше. Саме після цього в українських вболівальників з’явилася надії на те, що українська збірна цілком реально може замахнутися на призові місця. Три впевнені перемоги в яких «жовто-блакитні» забивали не менше п’яти голів за гру, впевнена гра лідерів команди Овсяннікова, Рогачьова та Павленка, надійна гра в обороні. Все це дозволяло вірити в те, що колумбійців ми теж здолаємо без проблем.

Голи: 1:0 - Рейес (23), 2:0 - Каро (40), 3:0 - Абріл (40), 3:1 - Овсянніков (40)

 

У першому таймі українці перегравали свого суперника, однак м’яч вперто не залітав у ворота – Овсянніков та Рогачьов свої моменти змарнували. За перші двадцять хвилин у колумбійців не було гострих моментів і навіть ударів у площину воріт. А от у другій половині гри все пішло «наперекосяк». Перший же небезпечний момент біля наших воріт і ми пропускаємо. Рейес сам втік в контратаку і не залишив жодного шансу Ципуну – 1:0. Українці почали помітно нервувати, помилятися у простих ігрових ситуаціях, а час спливав. На останні дві хвилини Лисенчук випускає шостого польового замість воротаря, ми атакуємо, а Колумбія двічі забиває. За шість секунд до фінального свистка Овсянніков один м’яч відквитав. А толку? Україна їде додому.

 

Загалом наша команда виступила на своєму рівні. Овсянніков та Рогачьов стали кращими снайперами команди. Кожен забив по п’ять голів. Але ми знову, як і на двох попередніх мундіалях, зупинилися на стадії чвертьфіналу. Знову продемонстрували яскраву гру, але самі собі створили проблеми. По грі, могли спокійно виходити до пів-фіналу... Схоже, мрії про нагороди доведеться відкласти ще на чотири роки.